У Рівному будуть вдосконалювати механізми співпраці влади та мешканців

14 квітня посадовці Рівненської міської ради, депутати, експерти, громадські активісти, представники ОСББ  та журналісти обговорили, як налагоджений процес взаємодії влади і громади, які інструменти для цього існують та як зробити їх більш ефективними задля якісних змін у місті.

Місцева влада відкрита до ініціатив громадськості – про це під час заходу зазначили Олександр Третяк, міський голова Рівного та секретар Рівнеради Віктор Шакирзян.

Олександр Третяк наголосив, що як виходець з активного громадського простору розуміє важливість впровадження різних ідей від громадськості. Тому спільно створили кілька консультативно-дорадчих органів, які уже активно діють, зокрема, робоча група з цифрової трансформації міста. Також міський голова зазначив про процес створення ради з питань співпраці та забезпечення функціонування ОСББ, робочу групу щодо оновлення стратегії міста та Статуту. Олександр Третяк наголосив, що в Статуті міста хочуть чітко описати інструменти участі, щоб створити та забезпечити рівні умови для всіх, хто хоче долучатися до різної громадської діяльності у місті. Міський голова додав, що наразі створюється робоча група та напрацьовується положення про молодіжну раду  – це ще один потужний актив із залучення молодіжного пласту до різних громадських ініціатив.

Денис Денисенко, виконавчий директор Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ наголосив, що діалог між владою та громадою є основою демократичного суспільства. Для Коаліції РПР Рівне є прикладом щодо побудови такого діалогу. Важливо, щоб цей механізм співпраці був зафіксований у відповідних документах і нормативних актах та не залежав від політичної волі.

«У Рівному існує кілька  інструментів співпраці влади та мешканців. Деякі з них більш активно використовуються людьми, деякі рідше, як публічні консультації, адже є новинкою, деякі взагалі не використовуються, такі як громадські слухання, загальні збори громадян та місцева ініціатива. Ми маємо проаналізувати як ці інструменти застосовуються на практиці, що треба покращити і змінити в них, щоб вони були дієвим методом взаємодії. Ми маємо орієнтуватися на потреби людей, адже саме для врахування їх інтересів при прийнятті рішень місцевою владою ці інструменти і були запроваджені. Також нам варто розвивати електронну демократію, адже для багатьох людей це зручний і простий спосіб долучатися»,  – зазначив керівник Ради реформ Рівного Андрій Токарський.

Інструменти електронних петицій та громадського бюджету було запроваджено у Рівному в  2016 році. За минулий рік, за даними звіту відділу звернень громадян апарату Рівнеради, до міської ради надійшло 166 петицій, з них 114 – непідтримані, а отримали відповідь станом на січень цього року – 16. Чимало петицій реєструється на сайті Рівнеради, однак дуже часто ініціатори не інформують про розміщення такої петиції містян, тож не знаходять достатньої підтримки. Щодо громадського бюджету, то у 2020 році на конкурс було подано 112 проєктів (49 великих і 63 малих). З них до голосування було допущено 100 проєктів, 19 з них – перемогли. Віддали свій голос за проєкти 10 695 громадян. Громадський бюджет дозволяє і подавати свої ініціативи, і приймати рішення про те, які проєкти переможуть і будуть реалізовані.

Публічні консультації – найбільш новий інструмент залучення у Рівному (положення прийнято у 2019 році). Положення передбачає, що структурні підрозділи Рівненської міської ради мають щорічно планувати публічні консультації, які вони хочуть провести із громадськістю. У 2020 році громадськими організаціями – членами Ради реформ Рівного та партнерськими було ініційовано 6 публічних консультацій у важливих сферах життя міста – цифрової трансформації, молодіжної політики, прозорості та публічності комунальних підприємств, реформування локальної медицини, розвитку зелених коридорів, налагодження поводження із твердими побутовими відходами.

Передбачені Статутом громади загальні збори, громадські слухання та місцева ініціатива є наразі викликом для громадського сектору та жителів Рівного, адже потребують для їхнього старту підтримки більше 1000 осіб – прихильників такої ідеї.

Максим Лациба, експерт з питань місцевої демократії проєкту Офісу Ради Європи в Україні розповів, яким чином можна удосконалити інструменти взаємодії влади та громадськості. Зокрема, традиційні механізми рекомендує привести у нормальний збалансований вигляд і дати цей інструмент як міській раді, так і жителям. Є потреба ухвалення окремого Положення про громадські слухання, де буде передбачено, що достатньо ініціативи не 1000, а 250 рівнян. Так само є потреба врегулювати ініціювання зборів громадян, адже 1000 підписів – це дуже багато. Деякі міста встановили, що 5 осіб можуть ініціювати ці збори, а от вже легітимність їхнього проведення підтверджується підписами із вказанням паспортних даних більшості мешканців певної території вулиці, району. Місцева ініціатива – теж має бути більш доступною, для її розгляду має бути достатньо 200-250 підписів. Так само важливо врегулювати процедуру, яким чином вона розглядається міською радою.

Щодо електронних петицій теж є пропозиція вдосконалити процедуру розгляду. Наприклад, у Львівській міській раді, якщо петиція підтримана, то виконавчий комітет затверджує дорожню карту розгляду такої петиції, щоб та проблема, яка була піднята громадянами, була обов’язково вирішена. Ініціатор петиції долучається до вироблення дорожньої карти та її реалізації. Також треба передбачити чітку процедуру, який чином може відбуватися громадська експертиза діяльності виконавчих органів міської ради, адже хоча цей інструмент і є у Статуті Рівного, однак жодної процедури там не визначено.

Також Максим Лациба наголосив на потребі описати у Статуті міста органи самоорганізації населення та інститут старост, підготувати Положення про шкільний громадський бюджет.

Ірина Стасюк, керівниця проєктів та програм «Асоціація учасницького розвитку громад» наголосила, що залучення мешканців до прийняття рішень на ранніх етапах може унеможливити той момент, коли на етапі реалізації багато протестів, перекриття доріг, коли сусіди незадоволені через будівництво чи зміну території.  Вона зазначила, що важливо внести зміни до Статуту, щоб зробити інструменти співпраці влади і мешканців більш дієвими, однак не менш важливо також і мешканцям бути більш активними та самим ініціювати консультації.

Учасники заходу обговорили, якою має бути роль міської ради у налагодженні процесу взаємодії із громадськістю. Зазначили, що варто, щоб у міській раді функціонувала єдина відповідальна структура, що буде модерувати питання співпраці влади та мешканців. Великим викликом для влади є належне інформування щодо процесів та рішень, що відбуваються в місті, адже це може “зняти” багато питань щодо ремонтів, будівництв та розподілу міського бюджету. Зрілість ради буде демонструвати готовність вдосконалювати механізми залучення містян та внесення відповідних змін до раніше прийнятих документів. У всіх своїх діях вона має орієнтуватися на жителів міста – спрощувати процедури, чітко та вчасно давати зворотній зв’язок.

У питаннях налагодження взаємодії із громадськістю міська рада має бути Візіонером, щоб бачити ширше, і одночасно хорошим Менеджером, щоб провести та організувати процес. Рада має бути як Організатором процесу залучення громадськості до прийняття рішень, якщо є відповідний запит від людей, так й Ініціатором цього процесу. Це покаже відкритість для думок та ідей мешканців. Також, рада може бути Аналітиком і побачити у питаннях, які піднімають рівняни шляхом петицій чи у проектах на громадський бюджет міста певні комплексні проблеми, які потребують свого вирішення владою. Тож навіть якщо певна петиція не набрала достатньої кількості голосів, міська рада має звернути увагу на питання/проблему, чи може вона бути вирішена і як та повідомити про це людині.

Щоб посилити громадянські компетенції та здатність громадськості брати участь у суспільному житті потрібно проводити належну просвітницьку кампанію, промоцію хороших прикладів залучення людей до спільного з владою вирішення того чи іншого питання. І як приклад позитивного досвіду такої співпраці, на об’єктах, які створені у результаті Громадського бюджету, розміщувати інформаційну табличку з відомостями про те, за які кошти вони побудовані.

Варто завжди орієнтуватися на потреби та інтереси тих груп людей, яких плануємо залучати. Це треба враховувати як під час вибору способу поширення інформації (телебачення, соцмережі), часу залучення до заходів (наприклад, після роботи), форм залучення (онлайн-опитування, публічні зустрічі). У результаті залучення має бути якісний зворотній зв’язок. Щодо участі у Громадському бюджеті – звітування міськради про реалізацію проєктів-переможців. Це може вимагати певного часу, однак отримати такий зв’язок завжди цінно для людини, адже так формується довіра.

Основною перешкодою у розвитку Е-демократії учасники обговорення побачили в тому, що існує недовіра до електронних сервісів як таких через необхідність подання персональних даних. Тож має бути належне інформування про інструменти участі, в тому числі, щодо цифрової гігієни користувачів електронних послуг.

Для більш детального вивчення питань, які були підняті під час обговорення, Рада реформ Рівного проводитиме онлайн-опитування щодо ефективності інструментів участі у нашій громаді, тож кожен охочий зможе висловити свою думку і допомогти змінам.

Щоб не пропустити важливі питання, що стосуються розвитку міста, підписуйтеся на Facebook-сторінку Ради реформ Рівного. Давайте спільно діяти для нашого міста!

#Дій_для_Рівного

Цей захід було організовано Радою Реформ Рівного разом із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

За детальнішою інформацією звертайтеся: Андрій Токарський, голова коордради Коаліції громадських організацій та ініціатив «Рада реформ Рівного»,  тел. 063 617 96 93, a.tokarskyj@opora.org.ua